Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. Брови розкинулись вільно на рівнім чолі. Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі; Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим, - Лінії завжди ламались суворо й рішуче, Барви навколо лягли камінням важким, Шкуру й волосся нам теж переситила барва. Риси суворі на видах врізьбили бої. ...Легко і ясно лежати в поплутаних травах... Трави і квіти візьмуть собі барви мої. [1932, Олег Ольжич (1907-1944)]
https://primanota.net/drudkh/where-horizons-end-tam-de-zakinchuyutsya-obri-lyrics.htm