Пригадаю ті волошки, сині квіти, Як волосся твоє ніжно пестив вітер, Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.... Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.... Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Все минуло, промайнуло, мов розлука, З того часу, як сплелися наші руки. Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти, Тож навіщо на весілля мене просиш?? Ти сподобав собі іншу, я не проти, я не проти, Тож навіщо на весілля мене просиш?? Я прийду, мов не болить мене нітрошки І врочисто принесу тобі волошки. А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти, Пригадай оті волошки, наші квіти. А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе діти, Пригадай оті волошки, наші квіти. Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер, Він тобі за мене сльози ніжно витер. Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози, А між нами заметілі і морози. Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози, наші сльози, А між нами заметілі і морози. Пригадаю ті волошки, сині квіти, Як волосся твоє ніжно пестив вітер, Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.... Все минуло, промайнуло, мов в тумані. Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок, ніжний ранок.... Все минуло, промайнуло, мов в тумані.